Пропонуємо збірник ранніх оповідань Сергія Довлатова, більшість яких була написана в 1980-х роках. Майже одразу після кількох своїх перших текстів стиль Довлатова став «довлатовським» — із упізнаваним гумором, іронією, парадоксальністю та абсурдом, які майстерно поєднуються з описом буденності.
Герої оповідань Довлатова — емігрант-провалник Голокер і стюардеса Ліда, майор Кузьменко й режисер Малиновський, молода подружня пара та студент, що підробляє… Соціальний зріз не надто важливий, адже «людина людині — друг; зустрілися — поговорили». Точніше — спробували поговорити. Але в 80-х роках це був час розпаду зв’язків і втрати внутрішньої орієнтації. І розмова між героями тільки прагне статися, але не стається: персонажі оповідань лише намагаються знайти своє місце в абсурдній реальності, але не знаходять. І неважливо при цьому — СРСР це чи Америка. Допомагає вижити в цій абсурдній реальності, що втрачає контури, лише відчуття гумору та невідступна самоіронія.
«Мені завжди здавалося, що за його гігантського зросту стосунки з нашою приземистою блондинкою-реальністю мали складатися в нього досить своєрідним чином. Відчуття межі, що змішує абсурд із парадоксальністю всього, що відбувається — як назовні, так і всередині його свідомості — властиве практично всьому, що вийшло з-під його пера».
Йосиф Бродський
Зміст:
1. “Зустрілися, поговорили” (Єфим Шифрін)
2. “Дорога в нову квартиру” (Діна Рубіна)
3. “Роль” (Максим Суханов)
4. “Виноград” (Максим Суханов)
5. “На вулиці й удома” (Масим Суханов)
6. “Третій поворот ліворуч” (Ігор Миркурбанов)
7. “Ми й гінеколог Буданицький” (Олексій Багдасарів)
8. “Ариель” (Олексій Багдасарів)
9. “Іграшка” (Олексій Багдасарів)
10. “Життя коротке” (Іван Литвінов)
11. “Старий півень, запечений у глині” (Дмитро Кремінський)