Ліля не нарікала на долю — навіть тоді, коли замість університетської лави опинилася на панелі. Вона стійко витримувала всі випробування й вірила, що колись доля все ж усміхнеться їй…
Карина не могла відмовити нікому в проханнях. Чужий біль завдавав їй страждань, а порятунок від власних бід вона шукала в допомозі іншим…
Вероніка боялася повірити в те, що найкраща подруга Марина зламала їй життя. Але як би тяжко не було, Вероніка сподівалася: щастя можливе й для неї…
Долі людей інколи йдуть паралельно, інколи перетинаються, а інколи з’єднуються. Євгенія Михайлова показує, як важливо пам’ятати, що одна людина може змінити безліч доль. Герої її гостросюжетних оповідань — люди, здатні на любов і співчуття, відданість і вірність, чесність і самопожертву. Адже будь-який біль минає, а щастя стає нагородою за страждання…