Кінець світу у фантастиці має мальовничу традицію. Але що, коли розпадаються не лише світи, а й сенси, спільноти, метафізичні системи та онтології?
«Холокост F» Цезарія Збежховського — амбітний «hard sf» у сучасному стилі, який малює образ невблаганного майбутнього й розповідає про війну, в якій самі бойові дії є творами мистецтва. Що в нескінченності космосу відкрив тунельний корабель «Heart of Darkness», який, заплутавшись у просторі й часі, знову наближається до земної орбіти? Що таке призма, що покинула Землю — і що таке френи, які залишилися на ній? Хто воює з Саранчею — модифікованими «вампірами» чи «мороженим», що змінює ймовірності? Чи варто рятувати світ, якщо з нього пішло все, за що взагалі можна/варто було б битися?
«Холокост F» — динамічна суміш енергії Сатросса, розмаху Стивенсона, песимізму Воттса й щіпки-другой божевілля Діка. Такі книжки трапляються неймовірно рідко, але коли вже з’являються, то незмінно опиняються в центрі читацької уваги.