Уляна звикла, що все в її житті розкладено по полицях: віддалена робота, власна квартира, сигарети на балконі та ретельно виміряна дистанція від людей. Після того, що лишилося в минулому і про що вона воліє мовчати, так спокійніше.
Артем урізається в її будні як щось миттєве й необов’язкове. Кілька розмов. Кілька випадкових дотиків. Кілька виборів, які потім надто важко викинути з голови.
Історія про потяг до близькості, страх, саморуйнування та почуття, що приходять зовсім не до місця.