Всиновлення найчастіше сприймають як безумовне благо, а прийомних батьків — як справжніх героїв, які зуміли виростити в собі любов до чужої дитини. Героям належить хепі-енд, це всім відомо; ось тільки за сліпучою радістю поповнення сім’ї ніхто не згадує про труднощі життя після. Ніколь Чжен, усиновлена немовлям, пише про те, яково щодня стикатися з розпитуваннями, нерозумінням і упередженням через те, що вона не схожа на своїх родичів. Ніколь пише про свій досвід пошуку родичів, які відмовилися від неї в дитинстві, — і про те, як це вплинуло на її власне материнство.