Час жити і час помирати

«А перед нами все цвіте, а за нами все горить… Не треба думати — з нами той, хто все за нас вирішить!»

Але що робити, якщо НЕ МИСЛИТИ ти не можеш? Що робити, якщо ти НЕ СПРОМОЖЕН стати жалюгідним гвинтиком у чудовій воєнній машині? Позаду — пекло спалених земель. Попереду — бруд і кров Другої світової. «Час помирати», здається, не матиме кінця. Багато хто дотягне до «часу жити»?..