«Час і місце» (1980) — найглибший, найдовірливіший роман, у якому історію країни осягають через долі письменників. Редакція відхилила його, і за життя автора роман не було надруковано. Він з’явився вже після смерті письменника в 1982 році — з дуже суттєвими цензурними вилученнями.
Сам автор визначив «Час і місце» як «роман самосвідомості». Герой, письменник Антипов, проходить випробування на моральну стійкість усім своїм життям, у якому проступає нитка долі, обраної ним самим у різні епохи, в різних складних життєвих обставинах. Письменник прагнув зібрати воєдино часи, свідком яких був він сам: кінець 1930-х років, війна, повоєнний час, відлига, сучасність.
Зачитано за журнальним виданням 1981 року, тобто, очевидно, «з дуже суттєвими цензурними вилученнями», на жаль.