Василя Голованова називають анархістом у літературі — не випадково: його перша книга була про Махно, а наступна — «Острів» — має підзаголовок «иправдання безглуздих подорожей». «Час пити чай» — і продовження цієї «неправильної прози», і спроба написати іншу — класично ясну. Старий дачний поселок неподалік від Москви, куди оселяється герой, що переживає особисту драму, затягує його в майже театральну дію: тіні минулого живуть тут, у теперішньому; детективна історія так і залишається нерозкритою, а лісами блукає німецький танк, загублений у часі й просторі…
Зміст:
Час пити чай
Танк
Ні з ким і ніколи
Нова таїжна філософія
Поліцейська справа
Оповідання
Ствол, що підпирає небо
Подорож до батьківщини предків, або Пошехонська сторона
Єжков
Двері
Територія кохання