Михайло Андрійович Осоргін — яскравий представник російської емігрантської літератури, з 1922 року з власної волі опинився серед першої групи письменників і представників творчої інтелігенції, яких вислали з молодої Радянської держави. Письменницький талант Осоргіна розквітнув у його великих прозових творах — романах «Свідок історії», «Сивцев Вражек», книжці-есе «Часи», присвячених переломним моментам у житті Росії та її народів. До кінця своїх днів Осоргін залишався палким патріотом своєї країни й ніколи не відносив себе до стану її ворогів.