У мене було розмірене життя. Поки одного разу я не стала свідком темних справ місцевої «мафії» — і, до всього, моїх колишніх однокласників. Гамлет і Бампер швидко взяли мене в оберемок, і тепер моє життя не вкладається в рамки кримінального кодексу. І все б нічого, але Бампера з нас пов’язує спільне минуле, яке я довго намагалася забути. Тож знову нагадую собі, як сильно я його люб… тобто ненавиджу! Звісно ж, ненавиджу! Але обманювати себе стає все важче.
*****
Повернувшись у спальню, я рішуче підійшла до ліжка. Нахилившись до Бампера, я торкнулася його за плече. І тут же опинилася притиснута його тілом.
— Збожеволіла! Я ж міг і вбити.
— Швидше задушиш, ти ж важкий! Злізь з мене! — голосом я намагалася надати йому прискорення.
Але Бампер не поспішав.
— Катя, — сказав він трохи хрипким голосом після сну, — ти хоча б інколи думала, що ми могли б…
— Ні! — різко обірвала я його, бачачи, як у нього важчає погляд і як у ньому майже фізично відчутно миготить розчарування.