Андрій Войновський чимало їздив світом, але інколи повертається в ті самі місця, де вже бував раніше, щоб ще й ще раз блукати стежками-дорогами, відомими тільки йому. Ми знаємо, який ясний і чистий день. І ми знаємо, як приваблива ніч. Це — контрасти. Чому ми віддаємося владі контрастів, не помічаючи, що вже перейшли цей поріг?.. Уся історія існування людини намагається відповісти на ці питання. І відповідає знову ж таки по-різному: філософи та митці, письменники й поети, прості люди й зовсім не прості. І навіть ті, хто повернувся з тюрми. Можливо, саме там, на путях-дорогах, автор і побачив те саме світло. Хто його запалив, чим освітлив — хто тепер скаже. Але, прочитавши «Врачевателя», раптом розумієш для себе, що ходити й спостерігати — корисно. І для Здоров’я, і для Душі.