На платформі одного з московських вокзалів шумно рухалася туди-сюди строката, різноголосна юрба. Крики артельників, які швидко й спритно снували туди-сюди з тюками та візками, миттєві уривки звичайних вокзальних розмов, тупіт кількох сотень ніг по плитяному настилу — усе це разом із свистом машини зливалося в метушню, що втомлювала своєю ритмічною одноманітністю…