У своєму попередньому романі «Червоний хрест» Саша Філіпенко широко використовував реальні історичні документи. У його новому творі сама змальована реальність претендує на роль документа епохи. Для тих, хто не вірить: тут немає нічого вигаданого.
Є містечко, де містоутворювальним підприємством є тюрма. Є дитячий дім, у долях мешканців якого мигнув проблиск щастя. Ситуації, герої, діалоги й навіть способи поліцейських тортур — усе взято з життя. І прокляте питання про ціну добра, яке чомусь обертається злом, теж поставлене самим життям. Точніше — смертю.