Доріш — незграбна сирітка — працює на кухні садиби цукрового плантатора на півночі Бразилії. Вона нічого не знає, окрім панського дому та полів цукрової тростини, що його оточують. Але одного разу в будинку з’являється її ровесниця, донька господаря — Граса, гарна, розумна й нахабна. Доріш і Граса, дівчата з різних світів, опиняються пов’язані самотністю в глухому куточку Бразилії, відірваному від усього світу. У кожній із них живе музика: одна має чудовий голос співочої пташки, а друга складає вірші в такт мелодіям, що звучать усередині неї. І обидві мріють поринути в великий світ. Музика стане їхньою спільною пристрастю, основою дружби й суперництва та єдиним способом втекти від життя, до якого вони начебто приречені. Роман охоплює десятки років і кілька просторових вимірів: бразильську глушину, вогняне Ріо-де-Жанейро та Голлівуд. Самба — гучна й камерна, розхристана й ледь чутна — звучить з кожної сторінки цієї книги.