Вперше російською (не рахуючи архаїчних і скорочених перекладів ХІХ століття) — один із головних романів британського класика, чия сучасна популярність в англомовному світі може зрівнятися хіба що зі славою Джейн Остін (і Чарльза Діккенса). «Троллоп вбиває мене своєю майстерністю», — писав Лев Толстой у щоденнику.
До Лондона з Парижа прибуває Огастес Мельмотт — есквайр, власник величезного, як кажуть, стану, здатного «купівлею та продажем акцій піднести або погубити будь-яку компанію», а то й на власний розсуд підняти чи зронити котирування національної валюти. Минуле фінансиста огорнуте таємницею, але кажуть, «нібито він побудував залізницю через усю Росію, постачав армії південців під час Війни Півночі та Півдня, постачав зброю Австрії й якимось чином скупив усе залізо в Англії». Він купує особняк на Гровенор-сквер і намагається придбати маєток Пікеринг-Парк у Сассексі, стає головою ради директорів великої компанії, що обіцяє інвесторам казкові прибутки, та балотується до парламенту. Навколо нього в’ються натовпи людей «без справ», алчних нових багатіїв і хитрих вдовушок — а руки його дочки домагаються найзавидніші женихи імперії. Але наскільки міцною є основа його успіху?..
Роман неодноразово адаптували для телебачення й радіо; найбільш відомий мінісеріал Бі-бі-сі 2001 року (на російському телебаченні з назвою «Дороги, які ми обираємо») в постановці Девіда Йейтса (згодом уславленого чотирма фільмами про Гаррі Поттера та всіма фільмами про «фантастичних створінь»). Головну роль виконав Девід Суше, всесвітньо відомий як Еркюль Пуаро в серіалі «Пуаро Агати Крісті» (1989–2013).