Елена Гарро — мексиканська письменниця. Її, як і Хуана Рульфо, вважають «попередницею» магічного реалізму. Роман Гарро вперше видається російською мовою.
Містечко Ікстепек існує водночас у минулому, теперішньому й майбутньому. Воно спостерігає, як на його вулицях з’являються військові, і починає свій розповідь. Новим центром тяжіння стає готель. У ньому військові тримають свої коханок — гарних жінок, викрадених із різних куточків країни. Мешканці містечка ненавидять їх. Особливо прекрасну Хулію, яка належить генералу. Саме її, на їхню думку, вони звинувачують у нічних убивствах.
Згодом в Ікстепек приїжджає молодий чоловік. Генерал передчуває, що може втратити коханку, і на вулицях міста проливається ще більше крові. Це наганяє жах на мешканців, але не на молоду дівчину Ізабель. Вона одержима коханням до генерала, а генерал одержимий Хулією. Хто зможе вийти живим із цього любовного багатокутника?
«Спогади про майбутнє» — виток магічного реалізму. Роман стає в один ряд із іншими творами, написаними в тому ж жанрі: «Педро Парамо» Хуана Рульфо, «Люди кукурудзи» Мігеля Анхеля Астуріаса, «Сто років самотності» Габрієля Гарсіа Маркеса, «Гра в класики» Хуліо Кортасара та інші.