Спогади

17 год. 20 хв.

Мова російська

Автор Нестор Махно

Опис

В історії громадянської війни важко знайти більш неоднозначну постать. Нестор Іванович Махно (Міхненко) народився 1888 року в українському селі Гуляйполе, а помер у Парижі 25 липня 1934. Ось куди привели стежки-дороги селянського хлопця, ватажка повстанських загонів, переконаного анархіста батька Махно. Про невгамовного отамана з таким, що спопеляє, поглядом розповідали, що він може метати енергетичні вогненні кулі й ущільнювати біополе навколо себе так, що кулі змінюють траєкторію.

Звісно, це навряд чи правда, але селянську армію чисельністю 140 тисяч він зібрав за рік із загону в 30 людей. Армію, яка пересувалася втричі швидше за ту кавалерію, що вимагали статути, і наводила жах на петлюрівців, німців і червоноармійців — Махно примудрявся воювати з усіма. І Республіка Гуляйполе з 7 мільйонами жителів, власною армією, школами й дитячими комунами — недовго, але ж жила. Батькові було відведено лише три роки для його тріумфу — та яких! А потім лишалося писати мемуари — «Воспоминания».