Лейтенант потерпілого аварію торпедоносця на ім’я Кристофер Мартін докладає титанічних зусиль, щоб піднятися на неприступну скелю, а потім — вижити на голому клаптику суші. У його свідомості спливають сцени з різних періодів життя — жалюгідного й підлого, життя, якому більше підійшло б слово «виживання».
Голдинг казав, що його роман — це притча про людину, яка спочатку позбулася всього, до чого так прагнула, а потім «актом вільної волі прийняла виклик свого Бога» й вступила з ним у суперництво.
«Ось такий звичайний чоловік: мучений і мучитель інших, який веде самотню відчайдушну битву проти Бога».