Світлана не вважала свою вродливість і швидкий розум чимось надзвичайним, адже це дано природою. А от здатність любити глибоко й сильно вона цінувала як щось незвичайне та щедре, як подарунок долі. Та чи справді такий дар такий чудовий і що він принесе їй: щастя чи розчарування? Чи зможе Світлана розібратися у власному житті й чи пробачить коханій людині зраду та зневагу до себе?
Життя завжди було прихильним до Івана. У нього були розумні й добрі батьки, чудові друзі, які поділяли одні з ним захоплення. Ще й зовнішністю він був обдарований — привабливим виглядом, а до того ж неймовірно гарною усмішкою, від якої танули жіночі серця. І любов прийшла до нього — красива, взаємна, без тривог і потрясінь.
Та те, що дістається легко, не надто цінується, і лише втративши це, розумієш. Іван на своєму гіркому досвіді осягає цю просту істину. Чи зуміє він повзрослішати душею й повернути Світлану? Чи й надалі залишиться вільним птахом без прив’язаностей і власного гнізда.