Роман «Хвилі» — найекспериментальніший, найскладніший, найміфопоетичніший із романів Вулф… Працюючи над «Хвилями», Вулф записала в щоденнику: «Це має бути абстрактна містична п’єса: п’єса-поема». Створено універсальну картину буття; окреслено контури Всесвіту, який то освітлюється сонцем, то занурюється в темряву. Поміж шаленіючими стихіями природи, людські життя миготять, схожі на мотильків. Спочатку Вулф хотіла назвати цей роман «Мотильок».