Вовча забава

Доля сироти — не позаздрити. У домі дядька я виконувала роль прислуги, яку він збирався «вдало» видати заміж за багатого перевертня, але його планам не судилося здійснитися. У день повноліття мій звір не прокинувся. Боячись упустити вигоду, родич поспішив «передати» мене людині—і тоді довелося тікати.

У новому житті все склалося вдало — друзі, робота, абсолютний спокій. А потім з’явився він… Сильний самовпевнений перевертень, самець, який хоче заполонити мене,— адже для нього я істинна пара.