Вовча луна

Від долі втекти можна, але від себе втекти не можна. Шарлотта Гемптон вірила в цю народну мудрість, доки не ступила на платформу вокзалу Розберга. Не маючи нічого за душею, окрім саквояжа зі змінним білизною, вона заглибилася в читання оголошень — і одне з них привело її до порога найзвичайнішого будинку.

Умови праці підходящі, господаря майже не буває вдома — можна видихнути й почати нове життя. Але про наймача ходять дуже дивні чутки, і Шарлотта не заспокоїться, доки не відділить вигадку від правди.