У нього немає ні імені, ні минулого. Він уміє жити лише теперішнім. Так його навчили вовки, серед яких минуло його дитинство й юність… Вовчиця, що випадково під час міграції знайшла зовсім ще крихітне немовля, змогла подарувати друге життя людському створінню, аби той став частиною вовчої зграї. Щоб разом полювати, піклуватися одне про одного, уникати пасток, розставлених мисливцями, і просто жити. Жити так, як багато цивілізованих людей розучилися — з відкритим до світу серцем.
Та одного разу це серце боляче ранять, позбавивши найдорогоціннішого — матері у вовчому образі. Охотники з вертольота безжально відстрілюють вовків, повертаючи зовсім не казкового «мауглі» в простір задушливих міст…
Попереду — клініка, втеча від фізичного болю, і один із перших друзів із двома ногами, який зрештою виявився зрадником. Чи вистачить сил у того, хто народився людиною, але став вовком за духом, вирватися на свободу? Чи зможе він пережити загибель рідної зграї й не збожеволіти в психіатричній клініці? Фінал цієї історії вже неможливо переписати, бо вовченя вибрало свою долю, щоб стати собою. А доля вибрала його, щоб врятувати…