Вітчизняна війна 1812 року в масовому уявленні виглядає як апофеоз мужності всіх підданих Російської імперії — від славетних полководців до селян, які пішли в партизанські загони. Але в цієї історії є й інший ракурс: чвари та протистояння у верхах армії, а також гучна дипломатична історія, спровокована діями російського агента, якому вдалося проникнути до французького двору й вибудувати там широку мережу інформаторів.
Війну 1812 року прийнято вважати еталоном всенародного подвигу — від генералітету до сільських партизан. Однак за звичним героїчним образом ховаються менш відомі деталі: закулісні інтриги в Генеральному штабі, що ускладнювали керування військами, і дипломатичний скандал, пов’язаний із російським розвідником при французькому дворі, який розгорнув агентурну мережу всередині владних кіл… Суттєвим чинником перемоги Росії стало й те, що, плануючи та ведучи «російський похід», Наполеон одночасно був втягнений у війну на Піренейському півострові — саме там він уперше зіткнувся з запеклим спротивом місцевого населення.
Чи можна вважати Бородінську битву тріумфом російської зброї? Кого насправді щадив або не щадив «генерал Мороз» — росіян чи французів? Чому Кутузов відчував неприязнь до адмірала Чичагова? Відповіді на ці та інші питання — у нашому новому виданні про найтяжче випробування, яке випало Росії в XIX столітті.