У центрі повісті Лєскова «Воительниця» — яскравий і самобутній жіночий характер, що вражає химерним поєднанням рис, які начебто взаємовиключають одна одну. Домна Платонівна, нещодавня міщанка з Мценська, яка переїхала до столиці, на перший погляд здається доброю, простою й лагідною істотою. Та вже з перших слів власної розповіді Домни Платонівни про її «безділля» в постаті цієї жінки раптом проступають зовсім інші риси: загартована життєва досвідченість, чіпкість життєвої хватки, азартна поглинутість меркантильною грою.
Але автор дорожить і тим невичерпним залишком людяності, що не дає їй до кінця перетворитися на вправного торговця, людини вигоди й розрахунку. В одушевленій Домні Платонівні підприємницькій енергії, якими б низькими справами вона не займалася, постійно дає себе знати певний різновид артистизму. «Головне діло, — зауважує оповідач, — що Домна Платонівна була художницею — захоплювалася своїми творами…»