В ім'я твоє, Восніє!

Батько казав, що за морем — самі дикарі, а золото переходить з рук у руки швидше, ніж куртизанка — своїх кавалерів. Що королі материка жорстокі й дурні, а їхня пожадливість не має меж. Що землі Воснії прокляті, і лише безумець, який шукає смерті, наважиться стати їхнім гостем. Що тільки не скажеш, аби втримати людину в клітці, хіба не так?

Мене звати Лейн Тахари, і я майстер мечів без власного наділу. Цієї ночі корабель «Луцій» пришвартувався в порту Крига. Дуже скоро Північна Воснія стане моїм домом.