Замість вибач — прощай

— Ліль, ну що ти чоловіка-то не нагодувала навіть? Не боїшся, що він остаточно втече? — загув наш із Сергієм знайомий, до якого нас удруге доля занесла в гості за місто.

— А в сенсі — не нагодувала? З ложечки? — я не втрималася від їдкого уточнення.

— Та бодай їжі поклала, виделку подала. У келих підлила, — тут же вступила його дружина. — Не даремно він до тебе задирається до Нінки… ой не даремно. Та Сережку облизує з голови до ніг, буквально цим словом.

Вони зареготали, а я вся стиснулася, як перед ударом. — Куди- куди ходить мій чоловік?