Закоханий (не) за власним бажанням

Краплинка приворотного зілля. Лише краплинка!

«Вип’є хлопець, гляне на тебе — і закохається так, що захочеш — не відстане», — обіцяла бабуся.

Бульк! ...

— Ви моя рятівниця.

Чоловік узяв із таці кухоль із напоєм і… спорожнив його в два ковтки. Кава, приготовлена для мого судженого! З крапелькою дорогоцінного приворотного зілля! Щоб Сеня випив і закохався в мене, і щоб настало наше «довго й щасливо» на всі наші з ним дні.

Задоволення від випитого відбилося на красивому обличчі нахабного викрадача чужих напоїв.
— Те, що треба, — він чарівно усміхнувся.
— Скільки я вам винен?

— А? — подумки я округлила очі, закипіла й, зібравшись духом, замислила підготовку.

— За каву скільки я вам винен?

— Ви… ви що накоїли?! — на мене обрушився увесь жах того, що сталося.