Чоловік витримав паузу. Потім, вимовляючи кожне слово наче по камінцю, продовжив: «Якщо тебе щось не влаштовує — це твої турботи. Ключ у тебе є, хвіртку ти завжди можеш за собою зачини́ти. Чим менше ми контактуємо — тим краще. Я приїхав сюди відпочити. Це моя територія, дитино». «Дитино?!» «Тебе ніхто не кликав. Не запрошував. Не чекав. Я не буду полегшувати тобі життя. Це перше. Друге. Я — шовініст. І маю з великим упередженням ставитися до гарних російських дівчат. Сподіваюся, ти мене почула й зробиш відповідні, по-справжньому правильні висновки».