Хтось скаже: від долі не втечеш. А хтось просто знає, що життя неймовірне й непередбачуване. Ще вчора вона була яскравою пташкою в золотій клітці — безпринципною й чітко знаючою свою мету. Їй потрібен був лише ключ від клітки, лише розправити крила й злетіти. Вона була готова на все не заради когось, а лише заради себе. І що в підсумку? Клітка розчинена, але крила зламані…
Усвідомити свої помилки, прийняти їх — не означає почати жити заново. Їй ще доведеться цьому навчитися. Бо золота клітка не тільки тримала її, а й захищала, приховуючи від усіх негараздів світу.
Будь-яке серце мріє про кохання — навіть те, яке здається сплетеним з льоду…
Книга 2 із серії «Володарі льодів».