З моря приходили воїни — безстрашні й такі, що не знали пощади перед смертю. Їхні дракари з яскравими вітрилами було видно здалеку. Коли вітрило піднімалося над обрієм, мешканці узбережжя в паніці покидали домівки, рятуючи власні життя. Історії про їхню хоробрість, доблесть, жорстокість і скажену лють передавалися з уст в уста. Вони жили заради війни й воювали. Їх охороняли суворі північні асі, їм допомагали світлі альви та темні йотуни. Златоволосі валькірії забирали їхні душі з поля бою. Їх називали героями й дикунами, піратами й північними вовками, але самі вони називали себе вікінгами.