«Один письменник широкими мазками накидає на величезні полотна всякі епізоди, інший описує революцію, третій військові ритурнелі, четвертий — любовні пригоди та проблеми. А автор, завдяки особливим серцевим якостям і гумористичним нахилам, описує людину — як вона живе, що робить і куди, для прикладу, прагне» — так Михайло Зощенко написав у вступі до «Сентиментальних повістей», які увійшли до цього збірника. Творчість талановитого майстра гумористичної оповіді й визнаного класика стала символом післяреволюційної Росії. А його веселі, зворушливі, мрійливі, а часом і сумні твори — де все таке знайоме й буденне — лишаються актуальними в будь-які часи.
До цього збірника також увійшли: повість «Мішель Синягін» — про інтелігента, який не пристосувався до реалій нового життя — і сатиричні оповідання з збірника «Веселе життя».