Есе Юрія Коваля, що входить до авторської збірки «Остерігайтеся лисих і вусатих», опубліковано в 1988 році та присвячено Борису Шергіну — людині, яку Коваль часто називав своїм духовним наставником. Шергін — казкар, знавець побуту й фольклору народів Помор’я. Він не лише ввів Коваля у світ професійних літераторів, порекомендувавши товариша у «Союз письменників СРСР», а й допоміг йому відкрити талант істинного оповідача, який ніяк не вкладається в загальноприйняті жанрові визначення.