Колись у мене була Віра… Вона любила мене, а я думав лише про вигоди, які обіцяв наш шлюб. Я так відчайдушно рвався вгору — у надії знайти щастя, — що не помітив його просто в себе під носом. А коли зрозумів, що втратив, було вже надто пізно. Тепер у неї інший. Вона щаслива, а я не можу забути її, не можу змиритися. Схоже, мені лишається лише одне… Повернути Віру.