— Мій син заслуговує на краще. Він розлучиться з тобою, — холодно кидає невістці свекруха. — Зробить тест на батьківство. Дізнається, як усе насправді, і залишить вас без копійки.
— Господи, що за нісенітниця?
— У Арслана є інша. Розумна, забезпечена, всього досягла сама. Не живе за рахунок чужих чоловіків, як ти.
— Ви взагалі себе чуєте? Зовсім розум втратили! — я зриватися на крик. — Арслана ви не змусите, зате я зроблю так, що ви до нас і на крок не наблизитесь!
— Що це за тон, Регино? — лунає за спиною жорсткий голос чоловіка. Я обертаюся і бачу Арслана за кілька кроків.
— Виходить, я заважаю твоїй дружині, синочку. Вона виганяє мене з дому, — свекруха блискає очима, розігруючи невинність. — Я ж казала, що вона не така праведниця, якою намагається виглядати.
— Арслане, ти неправильно зрозумів, — намагаюся пояснити. — Твоя мама…
— Ти не маєш права так розмовляти з моєю матір’ю, — обриває він крижаним тоном. — Дружину я собі знайду. А мати у мене одна. Зрозумів?