Верка

Віра поспішала, бо Світка, за якою вона стежила, уже пішла з конторки, а Ігор, на прізвисько «суслик», прив’язався за нею й почав випитувати таємницю. У звичайних умовах дівчинка б поговорила з ним, але не зараз. Піддавшись натиску свого друга, вона погоджується показати, куди ходить. І ось вони таємно крадуться й, добравшись до урвища, виглядають з-за трави, а на протилежному березі Світка…