Венера у хутрі. Демонічні жінки

«Венера в шкурах» — повість австрійського автора Леопольда фон Захера-Мазоха, його найвідоміший твір.

Задум, описаний у ній,— прагнення отримувати насолоду через приниження та насильство — незабаром після виходу книги привернув увагу дослідників і дав назву явищу, яке отримало термін «мазохізм».

Дворянин Северин фон Кузимський мріє про зустріч із сильною, владною жінкою — своїм ідеалом, який він поетично називає «Венерою в шкурах». На тихому, майже пустельному курорті він з першого погляду захоплюється молодою вдовою Вандою фон Дунаєвою. Ванда спершу, жартома, пропонує Северину стати її рабом, іграшкою й посміховиськом. Але коли Северин із готовністю та ентузіазмом погоджується, Ванда й сама швидко починає втягуватися в цю гру, усе далі заходячи в ролі пані.

До цього видання також увійшли повісті «Місячна ніч» і «Любов Платона» — як і «Венера в шкурах», вони належать до умовного циклу «Спадок Каїна», — а також збірка оповідань «Демонічні жінки».