«Так, Наташо, зберись!» — умовляю себе. — «Це лише сон, фантазія.
У сні люди навіть помирають, а вранці сміються над своїми страхами».
Але на всяк випадок я вирішую провести рекогносцировку на місцевості, як каже мій дід — колишній офіцер розвідки.
Потрібно підготувати шляхи до відступу.
Спасіння потопаючих — справа рук самих потопаючих, і я переконалася в минулий раз…»