Відьма на канікулах

Ех, та я ж непутяща відьма. Точно як у пісеньці про мага-недоуку. Колдувати нормально я не вмію, бо руки в мене… ну, в загальному, ви зрозуміли. У мене все не так, як у інших. От і зараз — отримала будинок у спадок, наче б то живи собі, влаштовуйся, кайфуй на природі. Та ні ж. То лісовик із кикиморою б’ються, то домовик із фамільяром щось не поділяють. Дах тече, будинок сповзає в болото, ґанок зовсім розвалився. Ні, так далі жити не можна! Будемо покращувати житлові умови — будувати нове село! Хіба я дарма вчуся на урбаніста? І нічого, що доріг немає — одні напрямки. На­колдуємо. Справа дійде до… риб’ячої ноги…