Вічний шах

4 год. 25 хв.

Мова російська

Автор Мерас Іцхокас

Опис

Коли фігури було розставлено, Шогер примружив очі й, трохи поміркувавши, взяв два пішаки — білий і чорний. Сховав їх у долонях і струснув.

— Ну, хто починає? Я чи ти?

Його вуха здригалися, бліда шкіра під рідким, прилизаним волоссям тремтіла.

Він хвилювався.

«Якби я був індіанцем, — думав Ісаак, дивлячись на його волосся, що рухалося, — мабуть, я б уже зняв із нього скальп...»

— Не знаєш? — запитав Шогер і виставив руки перед собою. — Якщо не знаєш, я тобі скажу. Все у світі — лотерея. Шахи — лотерея, світ — лотерея, і життя — теж лотерея.

«Тут він господар, і все ж боїться...» — думав Ісаак.

— Знаєш що? Ти можеш вибрати. Я пропоную тобі чорні. У лотереї, як правило, програють.

— Ліву, — сказав Ісаак.

— Ну, дивись.

Шогер розтиснув пальці. У долоні був білий пішак.

— Єврейське щастя, — усміхнувся він. — Я не винен: ти вибрав сам.

«Невже це смерть? — подумав Ісаак. — Я не хочу помирати. Хіба є в світі людина, яка хотіла б смерті?»

І все ж йому дісталися білі.

Ісаак повернув дошку, глянув на фігури й зробив перший хід.