У Віктора Волошина все гаразд: він молодий і сповнений сил, удачливий у бізнесі, багатий, його обожнюють друзі, за ним полюють жінки. Інколи, та навіть більше — останнім часом — йому здається, що він позбавлений справжнього кохання. За його переконанням, прекрасна стать у стосунках із ним ніколи не забуває про корисливість. Саме тому, випадково знайшовши серед двірників свого авто рекламний листок із запрошенням на вечір для тих, кому за тридцять, у клуб «Зелена двері», Віктор пускається в авантюру: а раптом він, нікому не відомий, зустріне дівчину своєї мрії? А раптом його любитимуть просто так, а не за супровідну йому респектабельність? Хіба зелений колір — знак руху, надії, раю — не знак того, що Волошина чекає удача? Можливо. Але після зеленого, як правило, загоряється червоне.