Василь Йоанович (1505–1533). Спір про престолонаследування, що виник наприкінці великокняжіння Івана III, у якому бояри, з ненависті до дружини Івана III та матері Василя Йоановича Софії Фомінічни Палеолог, тримали сторону Дмитра Йоановича, відбився на всьому часі великокняжіння Василя Йоановича. Він правив через дяків і людей, не визначних знатністю та давністю роду. За такого устрою він знаходив сильну опору в впливовому Волоколамському монастирі, ченці якого називалися іосіфлянами—за іменем Йосифа Волоколамського, засновника цього монастиря, великого прихильника Софії Фомінішни, у якій він бачив опору в боротьбі з єрессю жидовствующих.