Ця книга — про непросту жіночу долю: про дитинство, спопілене війною, про юність у повоєнні роки, про кохання, зіткнення зі свекрухою, чоловічу жорстокість і зради, про безмежну прив’язаність і постійну тривогу за дітей. Це історія жінки, яка не дозволила випробуванням зламати себе. Вона вміла підтримувати й надихати оточення, викликала щире захоплення. «Валентина — як факел: горить і зігріває, освітлюючи шлях усім, хто поруч», — говорили про неї. Для тих, хто був із нею знайомий, вона залишила тихий слід надії на краще й віри в те, що навіть за найсуворішої долі життя залишається прекрасним і багатогранним.