Валентайн

Яка доля жінок у світі, що належить чоловікам? І наскільки важко підняти голову та нарешті почати боротися за справедливість? Про це роман Елізабет Ветмор «Валентайн» — роман неймовірної сили, потужний і праведно лютий. Америка, 70-ті роки. Нафтова лихоманка проноситься Техасом, немов торнадо, обіцяючи чоловікам небачені досі багатства. Жінкам вона сулила лише тупість від несподіваних прибутків і безкінечне пияцтво чоловіків. Вранці після Дня святого Валентина чотирнадцятирічна Глорія Рамірес з’являється на порозі ферми Мері Роз — побита, налякана, благально просить допомоги. Вістка про те, що її зґвалтував білий нафтовик, швидко розлітається маленьким містечком, але мало хто вірить словам Глорії. «Захопливий дебют… „Валентайн“ — це історія про те, як жінки — особливо жінки без освіти й грошей — виживають у світі чоловічої жорстокості. Це історія їхнього життя в захолустному нафтовому містечку середини 1970-х, яку Ветмор, здається, знає настільки глибоко, що аж болить… Складно продуманий і емоційно захопливий роман». — Washington Post
«Пам’ятник милосердю певного роду й справжній твердині духу». — Entertainment Weekly
«Лютний і складний, „Валентайн“ — це роман моральної актуальності й прози, що захоплює дух. Це саме визначення приголомшливого дебюту». — Енн Патчетт
«Не віриться, що Елізабет Ветмор — письменниця-початківець. Як їй вдалося прорватися на сцену з такою силою й майстерністю? „Валентайн“ — блискучий, гострий, напружений і руйнівний. Ветмор вирвала жорстокий, величний Західний Техас із рук чоловіків і передала слово дівчатам і жінкам, тим, хто завжди страждав, виживав і все одно залишав свій слід у цьому ворожому світі. Ці неймовірно живі й незабутні жіночі персонажі назавжди залишаться зі мною». — Елізабет Гілберт