Борис Васильєв пішов на фронт у 17 років, як і тисячі інших юнаків та дівчат, які того року оббивали пороги військкоматів. І Борис Львович написав саме про них — про тих, хто бився з ним пліч-о-пліч, таких же юних, як і він сам.
Головний герой роману, Миколай Плужников, як і автор, зовсім молодий на початку війни. Як і автор, він стрімко дорослішає — втрачаючи товаришів, поливаючи рідну землю кров’ю. І за волею автора він іде в безсмертя. Читачі підтвердили: Миколай Плужников ступив у безсмертя. Піднесений і драматичний, роман став класикою вітчизняної літератури.