— Я все одно дізнаюся, що ти приховуєш. Не надумай нічого від мене втримати. Інакше… — “Інакше що?”
Вона підлетіла до мене.
— Удариш? З’їсиш? Ну давай, на… — рвонула комір, оголюючи шию.
— Тільки загрожувати ти й умієш. — я схопив і міцно притис до стіни.
— Ти так у цьому певна? — гаркнув і втупився, не кліпаючи, гіпнотизуючи її поглядом. Він хотів зламати волю, змусити підкоритися, але натомість відчув, як провалюється в бездонні зелені озера її очей.
***
Вона його боїться. Він їй не довіряє. Між ними — сотні років ворожнечі та давнє прокляття. Але їм доведеться стати пліч-о-пліч у боротьбі з спільним ворогом. І зрозуміти, що кохання здатне зруйнувати будь-які перепони.