У Пітері жити від Палацової до Садової, від Гангутської до Шпалерної

- Збірник оповідань і есе про Санкт-Петербург.

- Книга продовжує серію, в якій вийшов бестселер «Москва: місце зустрічі».

- 35 авторів під однією обкладинкою: Тетяна Толста, Євген Водолазкін, Михайло Шемякін, Андрій Битов, Дмитро Биков, Борис Гребенщиков, Андрій Аствацатуров, Єлизавета Боярська, Павло Крусанов, Олена Коліна, Тетяна Москвина та багато інших.

- Одна з найбільш очікуваних книг 2017 року за версією журналу FORBES.

«Жити в Пітері» — це вам не в Москві, про яку нам розповіли в книзі-бестселері «Москва: місце зустрічі». Що й казати — інша ментальність, петербурзький текст. Євген Водолазкін, Андрій Аствацатуров, Борис Гребенщиков, Єлизавета Боярська, Андрій Битов, Михайло Піотровський, Олена Коліна, Михайло Шемякін, Тетяна Москвина, Валерій Попов, «мітёк» Віктор Тихомиров, Олександр Городницький та багато інших «знакових постатей» міста на Неві — про петербурзькі маршрути й маршрутки, двори-колодязі та палаци Растреллі, Васильєвський острів, Московський проспект і платформу Ржевка, Введенський канал, який зник у небутті, та «жовту пару петербурзької зими»…

Книга ілюстрована малюнками Віктора Тихомирова та акварелями Лізи Штормит, на палітурці — офорт Михайла Шемякіна.

Відгуки: «Цей збірник — результат літературного протистояння двох столиць». (Наталія Ломићкіна, Forbes)

«Тексти, що склали книгу, малюють Петербург не туристично-веселковим і парадним, а побутовим, сіруватим, повсякденним, біднувато-заштопаним і несподівано затишним — приблизно таким, яким, мабуть, бачать його самі петербуржці». (Галина Юзефович, Meduza)

Цитати:

«Наша квартира була двосторонньою: вікна великої кімнати виходили на міст через Жданівку й стадіон Петровський, а вікна спальні та кухні — на Офіцерський провулок. По ньому, повторю, маршували військовослужбовці у своєму неквапливому русі на стадіон. Почувши дробіт барабанів у провулку, я підходив до вікна спальні й спостерігав їхній прихід. Коли перші шеренги ховалися під аркою, я переходив до протилежного вікна. Милувався тим, як, ігноруючи закон маятника, вони з самозабуттям карбували крок на мосту. І нічого не відбувалося з мостом — всупереч шкільному підручнику фізики». Євген Водолазкін

«Далеко не одразу ми починаємо цінувати те, що зовсім поруч з нами. Наш дім стоїть за шестиста метрів від Ермітажу, повз який я десять років ходила в школу і, по суті, не помічала його. Лише ставши дорослою людиною, я почала цінувати, придивлятися й насолоджуватися». Єлизавета Боярська

«Мені було тоді, коли я йшов набережною від дачі Державіна… зазвичай. А стало незвично. Тому що я побачив злиття Крюковa каналу і Фонтанки, а трохи далі вздовж Крюкова я побачив дзвіницю Нікольського собору, побудовану Савою Чевакинським. Вона була синя, тонка, вишукана. Якась мушкетерська. Вона ніби випад в небо шпаги — ось яка вона була». Нікіта Єлисеєв

Склали: Наталія Соколівська, Олена Шубіна

«Жити в Пітері» — унікальний новий збірник від «Редакції Олени Шубіної», що продовжує серію, відкриту книгою «Москва: місце зустрічі». Тридцять п’ять відомих мешканців міста на Неві пишуть про свої улюблені місця: Ждановську набережну Євгена Водолазкіна, Васильєвський острів Тетяни Москвиної та Олександра Городницького, Саперний провулок Валерія Попова, Таврійський сад Олександра Кушнера, Ермітаж Михайла Піотровського, Введенський канал Михайла Шемякіна та Велика Конюшенна вулиця Єлизавети Боярської, а також «піски Петербурга» Бориса Гребенщикова і «чужі сни» Тетяни Толстої. Книга ілюстрована малюнками Віктора Тихомирова та акварелями Лізи Штормит, на палітурці — офорт Михайла Шемякіна.