Війна скінчилася… У родину несподівано повертається батько, якого вважали загиблим. Чоловік знайомиться знову зі своїми синами, але покинутим і таким, що не визнає жодного авторитету, хлопчакам він здається зовсім чужою людиною — диктатором, із яким брати, Віктор і Вад, вирішують боротися.
А навколо — голод, нерозірвані снаряди, відсутність роботи. У пошуках кращої долі сім’я переїжджає в рідне село батька. Але й тут немає порятунку: та сама розруха, а разом із нею — підозрілість і небезпечливе ставлення одне до одного. Батьки хлопців ідуть купувати козу — адже молоко означає ситість і достаток. Та коза не стає символом щасливого життя…
У трагічній повісті Євгенія Дубровіна історія героїв стає історією всієї післявоєнної країни. Письменник проникливо й водночас дуже просто розповів про найважливіше: про людяність і доброту, про дорослішання, труднощі вибору та відповідальність — за прийняте рішення й його наслідки.