Поки Російська імперія святкувала трьохсотріччя дому Романових, іноземні шпигуни плели свої сіті навколо країни. Новий міністр внутрішніх справ із помічниками взялися скорочувати витрати на утримання закордонної агентури. Навіть охорону Її Імператорської Величності Марії Федорівни довелося зменшити. Така політика не сприяла зміцненню безпеки, і цим, своєю чергою, користувалися шпигуни.
Державний радник Ликов опинився в епіцентрі цих подій. Його скликали на поради з найрізноманітніших питань, залучали до консультацій щодо внутрішнього устрою поліції. Але по-справжньому важлива місія чекала попереду на Олексія Миколайовича. Йому належало виручити свого колегу та вірного товариша Азвестопуло з серйозної халепи, а заодно викрити й знешкодити велику агентурну мережу, яка вирішила підточити імперію зсередини.