В оркестрі Аушвіца

1943 рік. Юна Ельза потрапляє в Освенцим. Здається, що загибель неминуча, і з кожним відбором вона може опинитися там, звідки ніхто вже не повертається… Але є те, що допомагає їй вижити. Оркестр на чолі з Альмою Розі, куди Ельзу взяли грати на скрипці. П’ятдесят років потому її син Жак, вирішивши дізнатися більше про минуле матері, яка рано померла, починає власне розслідування. Ця книга — результат нескінченних листів, подорожей і розмов із учасницями оркестру, які поділилися історіями, повними болю, страху — і сестринства. Ця історія справжня, а отже ще й страшніша та пронизливіша.